Шовкопряди

Шовкопряди

Павуки- шовкопряди – це рід павуків , відзначених за їх значні павутини , які вони ткуть. складається з численних індивідуальних різновидів , що мешкають по всьому світу. Їх також часто називають золотими ткачами , гігантськими деревними павуками або банановими павуками. У Північній Америці , павуки – шовкопряди іноді згадуються як « пишучі павуки» через випадкових зигзагоподібних « букв » ( stabilimenta ) , вбудованих в їх павутини , хоча вони зустрічаються набагато частіше в мережах Argiope , наприклад хрестовика .

Назва золоті ткачі відноситься до кольору ниток павука , а не до кольору павука безпосередньо .

Жовті нитки їх павутини сяють, як золото , в сонячному світлі. Експериментальне свідоцтво припускає , що колір шовку може задовольняти подвійну мету : освітлені сонцем павутини ловлять у пастку бджіл , яких приваблюють яскраві жовті нитки , тоді як у тіньових плямах жовтий змішується з листям , працюючи як камуфляж.

Мережі більшості павуків Nephila складні, з мілкою ячейною сферою , що висить в лабіринті нелипких бар’єрних мереж . Як і у багатьох ткачів липких спіралей , сфера поновлюється регулярно , якщо не щодня, очевидно тому , що нерухомість сфери зменшується з віком. Коли погода хороша (і дощ не пошкодив сферичну мережа) , дорослий павук- шовкопряд часто відновлює тільки частину своєї мережі . Він видалить і з’їсть ту частину , яка буде замінена , і будуватиме нові радіальні елементи , а потім сплетуть нові спіралі. Це часткове відновлення павутини відрізняється від інших Ткання павутину павуків , які зазвичай замінюють всю сферичну мережу.

Зазвичай павук- шовкопряд спочатку тче нелипку спіраль з місцем ще для 2-20 проміжних спіралей (щільність липких спіральних ниток зменшується зі збільшенням розміру павука ) . Коли павук закінчив грубе переплетення , він повертається і заповнює проміжки. Беручи до уваги, що більшість ткання павутину павуків видаляє нелипку нитка , пасма липку нитка , слід зазначити , що павуки – шовкопряди залишають первинну . Це справляє ефект " нотного паперу " , коли куля освітлений сонцем : групи липких спіралей , що відображають світло з " проміжками ", де липким спіраль не відображає світло.

Людина з давніх-давен помітила, що метелики виробляють шовк. Заради шовку вона одомашнила шовковичного шовкопряда. Цей непоказний, товстий, білуватий метелик, з розмахом крил до 4—6 см, що втратив здатність літати,— єдина свійська комаха, яка не зустрічається в природі в дикому стані. Шовкопряд називається шовковичним тому, що його гусениці їдять листки тільки шовковиці.

Вважають, що в дикому стані шовковичний шовкопряд жив колись у Гімалаях. Його одомашнили близько 3000 років до н. е. в Китаї. Тепер він служить людині, яка годує й доглядає його. Шовковичного шовкопряда розводять у Японії, Китаї, у країнах Індокитаю, Південної Європи, у Бразілії, у Середній Азії та на Кавказі.

Шовківництво. Для розведення шовковичного шовкопряда в нашій країні створено механізовані шовківницькі радгоспи. Там самки цього свійського метелика дають яйця, які називаються греною. Із знезараженої грени виводять гусінь, яку годують листками шовковиці на кормових полицях у спеціально облад­наних приміщеннях. Перед заляльковуванням кожна гусениця заповзає на підкладену їй гілку і звиває навколо себе кокон, виділяючи тонесеньку нитку завдовжки близько 1000—1500 м. Кокон вона в’є протягом 3 діб. Усередині його гусениця пере­творюється на лялечку, яка розвивається майже 10 діб. Вміст шовковини в коконі в самців набагато (у середньому на 20%) більший, ніж у самок. Розвиток шовкопряда контролюють і домагаються, щоб виводилося якнайбільше самців.

Читайте также:  Рыба морская уточка

Готові кокони збирають, обдають їх парою і потім за допомо­гою спеціальних машин перемотують шовкові нитки. З 1 кг коконів виходить 90 г легкого, міцного натурального шовку Шовкові нитки мають багато цінних властивостей: вони гарні, міцні, добре зберігають тепло. їх застосовують у медицині (для зшивання ран під час операцій). Легку й міцну шовкову тканину використовують в авіації (з неї виготовляють пара­шути, оболонки повітряних куль, стратостатів) і в текстильній промисловості для пошиття одягу. У нашій країні виведено нові породи шовковичного шовко­пряда, які дають вищі й якісніші врожаї коконів. Багато зробив для їх виведення видатний радянський біолог Борис Львович Астауров.

Шовківництво, галузь сільського господарства; розведення шовкопрядів для здобуття шовковичних коконів — сировини для виготовлення натурального шовку. У СРСР розводять одомашненого тутового шовкопряда, в інших країнах використовують також кокони деяких диких шовкопрядів (дубового, айлантового, рицинового і ін.). Розведенням тутового шовкопряда для здобуття шовку почали займатися в Китаї близько 5 тис. років назад.

Як охарактеризувати сухі плоди? Дайте їх класифікацію. Як характеризуються соковиті плоди? Їх класифікація. Як розповсюджуються плоди і насіння?

Сухі плоди не мають соковитої м’якоті і містять одну, кілька або багато насінин. Сухі нерозкривні плоди, як правило, однонасінні. Це горіх (ліщина, дуб), що має твердий, здерев’янілий оплодень. Сім’янка (соняшник) має шкірястий оплодень, що складається з двох плодолистиків, близько прилягає до насінини, але не зростається з нею. У зернівки (пшениця, жито) стінки тонкого шкірястого оплодня щільно зростаються з насіниною, тому можна сказати, що зернівка одночасно є і плодом, і насіниною.

Сухі розкривні плоди мають кілька або багато насінин, їхні стінки можуть бути здерев’янілими, шкірястими або перетинчастими. Це листянка — багатонасінний одногніздий плід, розкривається по шву зростання плодолистика (півонія, сокирки, калюжниця). Біб — одногніздий багатонасінний плід, розкривається двома лушпинами по черевному і спинному швах. Насіння прикріплюється до черевного шва. Під час достигання плода лушпини часто скручуються і розкидають насіння (бобові, мімозові). Стручок — двогніздий багатонасінний плід, утворений двома плодолистиками і поздовжньою плівчастою перегородкою. Насінини прикріплені з обох її боків. Розкривається двома лушпинами від основи до верхівки, лушпини обпадають (капуста, редька, свиріпа). Розрізняють ще плід стручечок — стручок, довжина якого перевищує ширину менш як у чотири рази (грицики, рижій). Коробочка — багатонасінний плід, що утворюється з одного або кількох плодолистиків. Часто коробочки бувають одногніздими (мак, кукіль, коронарія), двогніздими (блекота, вероніка) або багатогніздими (смілка, первоцвіт). Коробочки розкриваються дірочками (мак), зубчиками (смілка) або поздовжніми тріщинами (молочай, фіалка).

КЛАСИФІКАЦІЯ

Сухі, що не розкриваються (містять тільки одну насінину):

– Горіх (має дерев’янистий оплодень, який не зростається з насіниною, що лежить вільно) дуб, ліщина, бук.

– Сім’ янка (утворюється з двох плодолистиків і має шкірястий оплодень, що не зростається з насіниною, лежить вільно) соняшник, ромашка.

– Зернівка (має шкірястий оплодень, в якому є одна насінина, що зрослася з оплоднем) злакові (пшениця, ячмінь тощо).

Читайте также:  Рыжая мраморная кошка

– Крилатка (своєрідний тип плоду, околоплодник якого за ступенем жорсткості відповідає Сім’янці, але, на відміну від неї, у крилатки по краях околоплодника утворюється тонкий крилоподібний шкірястий або перетинчастий виріст)

– Горішок (відрізняється від горіха меншим розміром) гречка, липа.

Сухі, що розкриваються (багатонасінні):

– листянка (багатонасінний одногніздий плід, утворений одним плодолистиком, що розкривається по черевному шву) магнолієві, деякі жовтецеві, розові.

– біб (одногніздий, багатонасінний плід, утворений одним плодолистиком, розкривається по черевному і спинному швах від вершини до основи) бобові (горох, кінські боби, вика, люпин).

– коробочка (одно- чи багатогніздий, багатонасінний плід, що утворився з більш як одного плодолистика, розкривається чи стулками, чи зубчиками, чи дірочками) бавовник, дурман, мак, дзвоники, лілії, тюльпан.

– стручок і стручечок (двогніздий багатонасінний плід, утворений двома плодолистиками; всередині від верху до низу плівчаста перегородка, до країв якої прикріплене насіння; розкривається двома стулками від основи до вершини; стручок – довгий і вузький; стручечок майже однакової ширини і довжини) грицики, талабан, капуста та деякі інші хрестоцвіті.

Соковиті плоди – плоди, оплодень яких містить 70-80% води. Соковиті плоди мають добре розвинений, м’ясистий середній шар оплодня і одну або кілька насінин. Вони можуть бути простими і складними. Прості мають одну або багато насінин і утворюються з однієї маточки. Простий однонасінний плід — кістянку мають вишня, абрикос (мал. 60). Внутрішній шар складні соковиті плоди утворюються або з кількох окремих квіток, як супліддя у шовковиці, або з кількох маточок однієї квітки, як багатокістянка у малини. Після дозрівання супліддя обпадає цілком, а багатокістянка може розсипатися на окремі плоди.

Супліддя – плід, який під час формування зростається з іншими плодами із суцвіття. Супліддя властиве буряку та ананасу, шовковиці.

КЛАСИФІКАЦІЯ

– Кістянка (Однонасінний; ендокарпій здерев’янілий, мезокарпій – соковитий, а екзокарпій – тоненька шкірочка) Вишня, глід, слива, кокосова пальма, персик.

– Багатокістянка (складна кістянка, збірна кістянка) Плід формується у квітках з великою кількістю маточок (малина, ожина).

– Ягода (Багатонасінний плід, у якого зовнішній шар шкірястий, а середній і внутрішній – соковиті) Помідор, смородина, картопля, виноград, (банан).

– Яблуко (Багатонасінний плід; наявні плівчасті камери з насінням, які формуються внаслідок розростання квітколожа) Айва, яблуко, груша, горобина.

– Помаранча (Багатонасінний плід; зовнішній шар – шкірястий, багатий не ефірні олії, середній шар – білий та губчастий, сухий, а внутрішній – соковитий) Апельсин, лимон, мандарин.

– Суничина (Багатонасінний плід; утворюється в результаті розростання квітколожа) Суниця, полуниця.

– Гарбузина (Зовнішній шар дерев’яніє, а середній і внутрішній залишаються соковитими та м’ясистими) Гарбуз, арбуз, огірок, диня.

Способи поширення плодів і насіння

Вітром (анемохорія): в плодів і насіння невелика маса, інколи наявні крилоподібні вирости. Так поширюються плоди та насіння берези, клену.

Водою (гідрохорія): завдяки виростам, заповненим повітрям, плоди та насіння цих рослин не тонуть. Так поширюються плоди стрілолисту, осоки.

Тваринами (антропохорія): завдяки шипам та гачечкам насіння та плоди прикріплюються до шерсті тварин або одягу людини. Таким чином поширюються плоди та насіння в омели, лопуха.

Саморозкидання (автохорія): скажений огірок, люпин, караган самі розповсюджують своє насіння.

Читайте также:  Как выглядит шерсть медведя

Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; Нарушение авторского права страницы

тутовий шовкопряд (Bombyx mo-ri) — метелик родини шовкопрядів справжніх класу комах. Пошир. переважно в тропіках і субтропіках. Ш. ш. розводять для одержання шовковичних коконів, з яких виробляють натуральний шовк (див. Шовківництво). Ш. ш. проходить 4 стадії розвитку: яйце, гусениця, лялечка, метелик. Яйця III. ш. в масі наз. греною, в них відбувається розвиток зародків від заплідненої яйцеклітини до гусениці. Кожна гусениця за своє життя (20—38 діб) з’їдає 20— ЗО г листя шовковиці, маса її збільшується у 8—14 тис. разів, а довжина — в 20 разів (від 4 до 80 мм). За кількістю линянь (4 рази) життя гусениці поділяють на 5 віків. На 8—10-й день п’ятого віку гусениця перестає живитись і протягом 2—3 днів завиває кокон, виділяючи шовкову нитку довж. 400— 2000 м. Потім перетворюється на лялечку, з неї через 14—18 днів утворюється метелик, який через 2 год спаровується і живе 10—12 днів. Самка відкладає 400—1000 яєць. В СРСР Пошир. переважно білококонні породи Ш. ш. На Україні використовують гібриди від схрещування укр. порід Ш. ш. з білококонними.

  • Головна
  • Членистоногі
  • Комахи
  • Лускокрилі
  • Шовкопряди-лемоніїди
  • Шовкопряд кульбабовий

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина — Шовкопрядилемоніїди (Lemoniidae). Один з 10 видів палеарктичного роду; один з 3 видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Центральна, частково Сх. та Пд. Європа, пд. частина Зх. Сибіру та пн. Казахстан. В Україні зустрічається спорадично у зоні мішаних лісів та у Лісостепу. Локальний.

Чисельність і причини її зміни: Незначна (поодинокі особини), у деяких місцевостях (околиці Харкова) у сприятливі роки локально нерідкий.

Причини зменшення чисельності: не з’ясовані. Можливо, деградація природної лугової рослинності, випалювання трав, надмірний випас худоби, хімічні обробки місцевості тощо.

Особливості біології та наукове значення: Зустрічається на узліссях та галявинах широколистяних та мішаних лісів, на схилах ярів та балок, на луках та у рідколіссях, іноді у садах та парках. Протягом року розвивається 1 генерація. Літ імаго відбувається у серпні–жовтні. Метелики активні удень за сонячної погоди, іноді увечері та вночі. Самки відкладають яйця купками біля кормових рослин. Гусінь живиться листям кульбаби та нечуйвітра, розвивається у травні–червні. Заляльковується у верхньому шарі ґрунту в овальних комірках.

Морфологічні ознаки: Розмах крил — 35–55 мм. Статевий диморфізм невиразний. Забарвлення крил одноманітне вохристо-жовте, у самок — світложовте. На передньому крилі є невелика чорна пляма. Тіло дуже пухнасте.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не розроблені. Доцільний пошук популяцій виду та створення ентомологічних заказників у місцях розповсюдження виду з регламентацією викошування трав, випасу худоби та повною забороною випалювання трав.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Romaniszyn, Schille, 1929; Шелюжко, 1941; Freina, Witt, 1987; Різун, Коновалова, Яницький, 2000; Стадниченко та ін., 2003; Геряк, Канарський, 2006; Канарський, 2006; Leraut, 2006; Macek et al., 2007. Особисті повідомлення Шешурак. Автор: І.Г. Плющ Фот

Ссылка на основную публикацию
Adblock detector